24 лютого 2022 року стало точкою відліку нової, трагічної сторінки в історії України. Цього дня розпочалося відкрите повномасштабне збройне вторгнення російської федерації на територію нашої держави.

О 05:37 ранку ворог завдав бомбового авіаудару по військовій частині на Подільщині. Той світанок, який мав бути звичайним зимовим ранком, став для багатьох родин чорним днем скорботи та непоправної втрати.

Це була страшна трагедія, що назавжди залишила глибокий слід у серцях жителів Подільщини та всіх українців.

Загибель молодих, мужніх і відданих своїй державі Захисників і Захисниць — це невимовний біль і непоправна втрата для всього українського народу.

Сьогодні начальник Подільської районної військової адміністрації Михайло Лазаренко відвідав місце трагедії, щоб вшанувати пам’ять полеглих воїнів. Також на заході були присутні виконуючий обов’язки Подільського міського голови Олег Албанський, Куяльницький сільський голова Сергій Паламарчук , голова районної ради Микола Соколов, військовослужбовці, представники духовенства, родини загиблих.

Присутні схилили голови у хвилині мовчання, поклали квіти та згадали кожного, хто віддав життя, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.

Зі щирими словами скорботи до присутніх звернувся начальник Подільської районної військової адміністрації Михайло Лазаренко:
«24 лютого… День, який назавжди розділив наше життяна “до” і “після”.

Чотири роки тому саме тут, на цій території, внаслідок удару авіаційної бомби обірвалося життя 22 військовослужбовців — чоловіків і жінок, наших земляків, наших Захисників і Захисниць.

Того ранку війна безжально і жорстоко показала Подільському району справжню ціну російської агресії.
Ми втратили найкращих…

Понад сімсот військовослужбовців Подільського району полягли Героями. Їх неможливо повернути. Їх неможливо замінити.

Кожне ім’я — це окрема історія мужності, біль родини, частина нашої історії боротьби за незалежність.

Україна сьогодні бореться не лише за територію.
Ми боремося за право бути державою, самостійно визначати своє майбутнє.
Але разом із скорботою ми маємо зберігати гідність, і жити так, щоб бути достойними їхньої жертви.

Працювати. Допомагати армії. Виховувати дітей у любові до України.

І головне — не втрачати віри.
Ми вдячні кожному, хто сьогодні продовжує службу.

Ми пам’ятаємо кожного.
Вічна пам’ять полеглим Героям.
Честь і слава Захисникам і Захисницям України.
Слава Україні!»

Спільну молитву за загиблих воїнів та за мир і Перемогу України здійснили представники духовенства.

Сьогодні, через роки після тих трагічних подій, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи.

Пам’ять про Героїв — це не лише скорбота, це відповідальність.

Відповідальність бути гідними їхнього подвигу, підтримувати наших військових, допомагати родинам загиблих, зміцнювати державу і єдність українського народу.

Нехай світла пам’ять про полеглих Героїв назавжди живе в наших серцях. Їхній подвиг — це символ мужності, незламності та любові до України.

Ми пам’ятаємо кожного.
Ми вдячні кожному.
Ми віримо в Перемогу.

Слава кожному, хто сьогодні протистоїть агресору та захищає нашу Батьківщину.

Слава Україні!