«Бізнес без бар’єрів»
Учасники спільноти «Бізнес без бар’єрів» на запрошення Група ДТЕК спустились на глибину 500 метрів. Такий надзвичайний досвід став доступним під час візиту на одну з шахт компанії на Дніпропетровщині.
Тут створено перший в Україні безбар’єрний простір на поверхні вуглевидобувного підприємства
Ця ініціатива є частиною масштабної програми підтримки ветеранів у ДТЕК, яку компанія розвиває у співпраці з державою, іншими роботодавцями та ветеранськими спільнотами.
Наразі наземний простір шахти облаштовується, щоб бути зручним та доступним для всіх. Вже розширено дверні отвори, встановлено поручні біля сходів, у вбиральнях і душових, нанесено маркування небезпечних зон, облаштовано спеціальні місця для відпочинку тощо.
«Ми першими в Україні створили безбар’єрний простір на шахті – там, де здавалося, це неможливо. Це доводить: якщо можна тут, значить можна будь-де. Ми вже маємо команду та план, щоб масштабувати зміни на інші підприємства групи ДТЕК», – зазначають у компанії.
Зі свого боку експерти ГО Безбар’єрність надали коментарі щодо того, як можна вдосконалити вже створене, підвищити доступність робочих просторів на підприємстві та створити комфортне середовище для всіх. А представники спільноти «Бізнес без бар’єрів» розповіли про досвід та ініціативи з розвитку безбар’єрності у своїх компаніях.
Учасники поїздки познайомилися з Дмитром Касянюком і Андрієм Скрипником, які після поранень змогли відновитися на роботі завдяки адаптації простору та робочих процесів.
Знайомтесь і ви)
Андрію Скрипнику 35 років. Він працював під землею гірником, коли у 2022 році вирішив стати на захист України. Служив на Донецькому напрямку, біля Волновахи. У жовтні 2023 року Андрій отримав важке осколкове поранення, демобілізувався після довгого лікування, а в жовтні 2024 року повернувся додому, до родини – дружини Тетяни та маленької доньки Катерини. Сьогодні, завдяки безбар’єрному простору шахти, Андрій має зручне місце, де може виконувати роботу сидячи, що дуже важливо після поранення.
Дмитру Касянюку – 37. У вугільній галузі він з 2009. Добровільно мобілізувався у перші дні повномасштабного вторгнення. Дмитро пройшов важкі бої на Донецькому та Запорізькому напрямках. У жовтні 2023 року на Луганщині отримав осколкове поранення від вибуху міни. Після служби й лікування, у вересні 2024 року Дмитро повернувся. Й вдома його чекали не лише дружина Марія та донька Аріна, які весь час були його головною підтримкою, а й колектив рідної шахти, до якої він повернувся завдяки безбар’єрним рішенням!
Ці та інші люди вже знов почуваються у строю після надскладних особистих випробувань, на які вони пішли заради України.
А ще в компанії відмічають, що останнім часом в шахту спускається все більше жінок. І це не могло не змінити й підземне середовище. На глибині з’явилися вбиральні, дзеркала і навіть квіти у горщиках.
«Це простір, де усі можуть відчувати себе потрібними й реалізованими. Це дуже знаково, що ДТЕК опікується комфортом своїх працівників, в тому числі людей, які щодня спускаються під землю, та створює нову культуру у своєму колективі», – наголосила Оксана Збітнєва, керівниця Координаційний центр КМУ / Mental Health UA, голова ГО «Безбар’єрність».
В ДТЕК зазначають, що системно підходять до питання реінтеграції ветеранів у робочі колективи і створюють умови для працевлаштування тих, хто повернувся після служби. Серед ключових напрямів: інститут координатора ветерана; робота корпоративного та штатних психологів; розширений пакет медичного страхування тощо.
«Бізнес без бар’єрів» – спільнота компаній, які об’єдналися навколо ініціативи першої леді Олена Зеленська «Без бар’єрів», спрямованої на створення рівних можливостей для всіх українців.