Любашівська громада: курс на економічний розвиток

ЛЮБАШІВСЬКА ГРОМАДА: КУРС НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Громадські пасовища – земельні ділянки, що в більшості випадків знаходяться на землях запасу або резервного фонду за межами населених пунктів, які, як правило, використовуються мешканцями територіальних громад для випасання власної худоби. Оскільки, на сьогодні основними розпорядниками землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту є територіальні громади, саме вони є основним ініціатором створення громадських пасовищ.

“В Любашівській громаді створено громадські пасовища для сінокосіння та випасу худоби на земельних ділянках комунальної власності загальною площею 1236,7га. Створення пасовищ — це не лише природоорієнтоване рішення, а ще крок до економічного зростання. Тема охорони довкілля та протидії змінам клімату, навіть попри повномасштабну війну, на часі. Останні дослідження показали, що луки та степи мають вирішальне значення для підтримки екосистем і біорізноманіття: вони утримують вологу, запобігають ерозії ґрунту та опустелюванню, є середовищами існування диких тварин, поглинають та акумулюють вуглець. Враховуючи це. Ми робимо все для захисту земельного фонду та розвитку нашої громади», – говорить Оксана Дехтяренко начальник відділу земельних відносин та охорони навколишнього середовища Любашівської громади.

На Одещині ведення сільського господарства здавна базується на сімейному і кооперативному принципах. Основна частка поголів’я ВРХ, як відомо, традиційно зосереджена в господарствах населення. На сьогодні важливим завданням є забезпечення безперебійного випасу власних тварин мешканців громад на створених пасовищах, а також їх поліпшення.

За Європейською Зеленою Угодою (European Green Deal) та Спільною сільськогосподарською політикою ЄС (Common agricultural policy) фермери можуть отримувати прямі зелені виплати за дотримання практик, які сприяють досягненню екологічних та кліматичних цілей ЄС. Зокрема і на підтримку постійних пасовищ. До речі, на утримання постійних пасовищ також виділяються вуглецеві сертифікати, тому фермери, які братимуть участь у програмах, зможуть продати квоти компаніям, що прагнуть компенсувати викиди вуглецю. Пасовища, залежно від трав’янистих угруповань, з яких вони складаються, можуть поглинати 1,7-3,1 тонни CO2/га/рік. Задля досягнення цілей Паризької Угоди ціна за одну тонну CO2, який залишиться в ґрунті, визначена в діапазоні 40-80 доларів.

Також після вступу до ЄС Україна отримає фінансування на заходи збереження видів і оселищ Смарагдової мережі, яка стане частиною Natura 2000 (мережі охоронних ділянок на території країн-членів Європейського Союзу). На управління мережею союз щороку інвестує 6 мільярдів євро. Такі значні кошти ЄС виділяє не просто так — там змогли оцінити вартість природи через механізм так званих екосистемних послуг. Серед таких послуг:

• депонування вуглецю,

• регуляція клімату,

• забезпечення водними ресурсами,

• збереження біорізноманіття, зокрема комах, які запилюють рослини, та тварин, які підвищують родючість ґрунту,

• туристичні послуги та інші.

Загальний дохід від екосистемних послуг становить понад 200 мільярдів євро. І в їхній реалізації теж допоможуть пасовища.

“Поєднання збереження природи та господарської діяльності є економічно вигідним. Урешті, створення та збереження пасовищ у найближчій перспективі:

• допоможе протидіяти кліматичним змінам;

• збереже природні території та біорізноманіття;

• дозволить виконати міжнародні зобов’язання;

• сприятиме розвитку туризму;

• забезпечить економічний розвиток громад.

Поки всі ми з натхненням і вірою чекаємо на перемогу, саме зараз час планувати подальший стійкий природоорієнтований розвиток України. Перед фермерами та громадами стоїть вибір — продовжувати жити по-старому, максимально розорюючи землі, чи спробувати зберегти їх, щоб розвиватися, заробляючи на зелених практиках”, – говорить Алла СТОЯНОВА директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.

ДІЄМО РАЗОМ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ!