Ти як: Синдром відкладеного життя

Багато з нас зараз перебувають в стані очікування перемоги та повернення до минулого життя. Такий стан можна охарактеризувати, як синдром “відкладеного життя”, коли людина забуває жити тут і зараз.

Синдром відкладеного життя – це невдоволеність життям та його знецінення, відтермінування до певного моменту.

Ця звичка жити “потім” спостерігається у більшості людей, які вимушено покинули свої домівки через війну. Від них часто можна почути фрази: “на новому місці я не хочу нічого починати, скоро вже перемога і ми поїдемо додому”, або ” чекаю перемогу і навіть думати не хочу про майбутнє“

Людина думає, що колись у її житті настане ідеальний момент, щоб почати жити так, як вона цього хоче. Варто лише потерпіти та дочекатися його. Однак така психологічна установка лише відбирає цінний час і не призводить до жодних позитивних результатів.

Так. У кожної людини в житті є щось, що її не влаштовує, але без реальної внутрішньої роботи над собою ви не зможете просунутись уперед.

Якщо ви не захочете змінювати своє життя, то весь негатив буде накопичуватися, психологічно обтяжувати вас.

При цьому, людина мріє про життя після перемоги та очікує того слушного моменту, щоб почати знов повноцінно жити, відкладаючи, чи навіть забороняючи собі насолоджуватися приємними моментами у житті. Така людина має відчуття спостерігача свого життя.

Для того щоб позбутися цього відчуття є декілька порад:

– подумайте, що ви можете зробити корисного для себе або своїх близьких тут і зараз;

– пригадайте, що ви вмієте робити добре та, як ви можете це застосувати на новому місці;

– починайте діяти. Задовольняйте свої потреби: фізичні (улюблена їжа, якісний сон) та психологічні (приємні відчуття та бажання);

– оточуйте себе тими людьми, які вас надихають та підтримують;

– робіть невеличкі кроки до своєї особистої перемоги, цініть своє нове, навіть невеличке, досягнення.

Адже позитивні емоції поповнюють наш життєвий ресурс.

Поступово ви відчуєте як відновлюється ваш життєвий ритм, а життя наповнюватиметься новими фарбами і можна знову вдихнути на повні груди.