28 липня Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.
Цей день є болючим нагадуванням про страшну ціну, яку український народ платить за свободу, незалежність і право жити на власній землі. Ми згадуємо тих, хто до останнього залишався відданим Україні, хто пройшов крізь нелюдські випробування, зазнав жорстоких катувань, був страчений або не повернувся з полону.
Вони були військовослужбовцями, добровольцями, медиками, волонтерами, цивільними людьми різного віку та професій. Їх об’єднала любов до Батьківщини, сила духу та незламна віра в Україну. Кожна втрата — це невимовний біль для родини, близьких, побратимів і всієї держави.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвалися у ворожому полоні. Ми пам’ятаємо кожного, хто став жертвою жорстокості та злочинів проти людяності. Їхня мужність, стійкість і самопожертва назавжди залишаться в історії України та в наших серцях.
Наш обов’язок — берегти пам’ять про полеглих, підтримувати їхні родини, боротися за повернення всіх українців, які досі перебувають у полоні.
Світла пам’ять усім Захисникам і Захисницям України, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які були страчені, закатовані або загинули в полоні.
Пам’ятаємо.
Шануємо.
Не забудемо.
Вічна пам’ять Героям! Вічна слава Україні!
