Сьогодні, 04 березня 2026 року відбулись онлайн – дебати «Спільне зелене майбутнє? Інтеграція України до ЄС та її економічний вплив на Польщу»

Сьогодні, 04 березня 2026 року відбулись онлайн – дебати «Спільне зелене майбутнє? Інтеграція України до ЄС та її економічний вплив на Польщу».

За дорученням начальника Подільської районної державної (військової) адміністрації Михайла ЛАЗАРЕНКА до онлайн – зустрічі долучилися перший заступник Ігор ТАРНАВСЬКИЙ, заступник Вадим МЕГІС та спеціалісти Подільської РДА.

Зустріч проведено за сприяння Інститута економічних досліджень та політичних консультацій (Україна) та Warsaw Enterprise Institute (Польща), в межах спільного проєкту «Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку».

Захід проводиться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Під час дискусії було розглянуто:

• економічні наслідки Green Deal та CBAM для Польщі та України;
• баланс між кліматичними амбіціями та економічною конкурентоспроможністю;
• регуляторні виклики для промисловості та енергетики;
• роль енергетичної співпраці між Польщею та Україною;

· перспективи розвитку міждержавних енергетичних проєктів та інфраструктури.

Експерти обговорили, як поєднати модернізацію, енергетичну безпеку та обмеження надмірного регуляторного тиску, аби інтеграція України до ЄС сприяла формуванню справді конкурентоспроможного спільного зеленого майбутнього. Дебати є частиною серії з шести експертних зустрічей, організованих ІЕД та WEI, присвячених тратегічним напрямам економічної співпраці між Польщею та Україною в межах єдиного ринку ЄС. Європейський зелений курс став одним із найбільш масштабних регуляторних проєктів останніх десятиліть. Для Польщі це означає зростання енергетичних витрат, тиск системи ETS, ускладнення регуляторного середовища та посилення вимог до промисловості. Механізм CBAM, екологічні стандарти та тривалі інвестиційні процедури створюють додаткове навантаження на бізнес і впливають на конкурентоспроможність економіки в умовах глобальної конкуренції.

Інтеграція України до ЄС відбувається в складній регуляторній реальності. Поряд із відбудовою зруйнованої інфраструктури, Україна має адаптуватися до кліматичних вимог ЄС. Надто швидка гармонізація без гнучких перехідних періодів та спрощення процедур може ускладнити модернізацію економіки та післявоєнну реконструкцію.